День пам*яті жертв геноциду кримськотарського народу

Сьогодні - роковини злочинної депортації кримських татар

 Примусове вигнання кримських татар з Кримського півострова радянський режим розпочав о третій годині ночі 18 травня 1944 року. Протягом двох днів з рідних домівок було виселено 180 тисяч кримських татар. Вигнання та нелюдські умови в місцях заслання мали катастрофічні наслідки – від хвороб та виснаження загинули десятки тисяч кримських татар.

 

 

 

День Перемоги та пам'яті

День пам*яті і примирення

         Символ Дня пам'яті і примирення в Україні - червоний мак      

     У Європі і світі перемогу над нацизмом відзначають 8 травня, як День пам'яті та примирення. З недавніх пір в Україні також відзначають цей день.

                      Історія Дня пам'яті та примирення

    7 травня 1945 року у французькому Реймсі начальник оперативного управління Верховного головнокомандування армійських сил Німеччини (ОКВ) генерал-полковник Альфред Йодль підписав акт капітуляції Німеччини. Але Антигітлерівська коаліція офіційно прийняла вже 8 травня о 23:01 за берлінським часом – у той час у Москві вже було 00:01 9 травня.
Отже, більшість країн світу відзначає День Перемоги над нацизмом 8 травня (офіційна назва свята – "День перемоги в Європі"), а країни колишнього СРСР – на день пізніше, 9 травня

    У листопаді 2004 року Генеральна Асамблея ООН своєю резолюцією № A/RES/59/26 проголосила 8 і 9 травня Днями пам'яті і примирення. Таким чином в ООН визнали, що держави-члени можуть мати свої Дні перемоги, звільнення і святкування.Так, ця резолюція пропонує всім державам-членам, організаціям системи Організації Об'єднаних Націй, неурядовим організаціям і приватним особам щорічно відповідним чином відзначати один із цих днів або обидва ці дні як данину пам'яті всім жертвам Другої світової війни.

                          8 і 9 травня в Україні

        В Україні День пам'яті та примирення – це нове державне свято. Воно було встановлене Указом президента України Петра Порошенка від 24 березня 2015 року, і цим же документом затверджено дату його святкування – 8 травня.
    Президент також доручив щорічно 8 і 9 травня проводити в Києві та інших населених пунктах заходи, присвячені Перемозі над нацизмом в Європі, Дня пам'яті і примирення і Дня Перемоги. Уряду було доручено посилити соціальний захист ветеранів і проводити заходи в школах та навчальних закладах України.

 

                Майстер клас виготовлення Квітки Пам*яті

 Факти про героїв Чорнобиля, які  врятували Україну і весь світ

26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній станції стався вибух. Катастрофа забрала здоров'я та життя багатьох людей, які відчайдушно боролися з наслідками аварії. Такою ціною вдалося врятувати світ від ще серйознішої катастрофи. 5.UA зібрав важливі, вражаючі факти про ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС та відважних ліквідаторів.

1. ПЕРШІ ДНІ КАТАСТРОФИ

У перші дні аварії основні зусилля спрямовували на зниження радіоактивних викидів зі зруйнованого реактора, аби запобігти серйознішим наслідкам.

  2. ЧЕРГУВАННЯ В РАДІОАКТИВНІЙ ЗОНІ

Ліквідатори працювали в небезпечній зоні позмінно: ті, хто набирав максимально допустиму дозу радіації, виїжджали, а на їхнє місце приїжджали інші.

3. НАДЗВИЧАЙНА СИЛА ВОЛІ СЛАБКОЇ СТАТІ

 Крім чоловіків на службу було взято багато жінок: кухарки, медики, дозиметристи. Їх робота межувала зі смертельною небезпекою

4. ПІК ЛІКВІДАЦІЇ

Основна частина ліквідаційних робіт була виконана у 1986–1987 рр. У них брали участь приблизно 240 тисяч людей.

5. "ЗНИКЛИЙ БАТАЛЬЙОН"

Влада тривалий час навіть не визнавала факту використання мобілізованих у ліквідації аварії на ЧАЕС. І в історію ці майже 700 ліквідаторів увійшли як "зниклий батальйон". Усього ж на атомній станції в перші роки працювали понад чверть мільйона ліквідаторів.

6. ЗАГАЛОМ "САРКОФАГ" БУДУВАЛИ БЛИЗЬКО 600 ТИСЯЧ ОСІБ

Наприкінці 1986 року реактор накрили спеціальним "саркофагом", задля запобігання розповсюдженню радіоактивних часток. Укриття було збудоване добровольцями та мобілізованими солдатами, яких пізніше назвуть ліквідаторами. За весь час будівництва "саркофагу" їх нараховувалось близько 600 тисяч осіб з усього тодішнього СРСР.

7. СПЕЦОДЯГ ПОЖЕЖНИКІВ

Деякі рятувальники працювали у радіоактивній зоні без респіраторів. Спецодяг видавався та змінювався раз на тиждень.

8. РОЗПЛАТА ЖИТТЯМ ТА ЗДОРОВ'ЯМ

Зупинити активне виверження радіоактивних речовин зі зруйнованого реактора вдалося лише ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів.

9. ФОТО ТА РЕЧІ ГЕРОЇВ

Зараз у Києві діє національний музей "Чорнобиль", в якому можна дізнатися про подробиці аварії, переглянути особисті речі ліквідаторів, історичні фото, документальні фільми про Чорнобиль.

10. ВШАНУВАННЯ ЛІКВІДАТОРІВ

Пам'ятники ліквідаторам і жертвам Чорнобильської аварії є в багатьох містах України, Росії та Білорусі. Зокрема, 25 квітня 2011 року у столиці відкрито скульптуру пам'яті пожежних-ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній станції.

Як повідомляв 5.UA, Президент України Петро Порошенко заявив, що нова Арка над об'єктом "Укриття" 4-го енергоблоку ЧАЕС, який був зруйнований під час катастрофи 26 квітня 1986 року, є рекордсменом серед рухомих конструкцій, аналогів якій немає у світ

 

День, який змінив все: 

Причини і наслідки Чорнобильської катастрофи

 У 2020 році виповнюється 34 роки з дня найбільшої техногенної катастрофи за всю історію мирного атома. Катастрофи, з наслідками якої світ продовжує боротися досію.

Четвертий енергоблок Чорнобильської атомної електростанції був введений в експлуатацію 26 березня 1984 року.

Через трохи більше ніж два роки на ньому сталася аварія, яка згодом стала найбільшою техногенною катастрофою в історії мирного атома.

День 26 квітня 1986 року увійшов до світової історії як день, який змінив долю сотень тисяч людей.

Аварія залишила після себе безліч жертв і хворих. А колись благополучне місто Прип'ять у підсумку стало містом-привидом.

Сьогодні, у 2020 році, Україна продовжує відчувати наслідки аварії. А суспільство продовжує цікавитися відповідями на основні питання про те, що трапилося. Тим більше, що таких питань предостатньо.

На 25 квітня 1986 року була запланована зупинка четвертого енергоблоку для чергового планово-попереджувального ремонту (ППР).

Під час ППР зазвичай проводяться різні випробування обладнання, як регламентні, так і нестандартні.

На цей раз метою одного з них було випробування так званого режиму "вибігу ротора турбогенератора", запропонованого генеральним проектувальником в якості додаткової системи аварійного електропостачання.

Випробування повинні були проводитися на потужності 700—1000 МВт. Приблизно за добу до аварії потужність реактора була знижена приблизно до 1600 МВт, а також, згідно з програмою, була відключена система аварійного охолодження реактора.

Перед початком експерименту рівень потужності впав до 30 МВт. Оператор спробував відновити потужність, в результаті почавши експеримент на рівні 200 МВт - тобто нижче від запланованого.

О 1:23:38 зафіксовано натискання кнопки максимального аварійного захисту АЗ – 5: реакція після початку випробування не стабілізувалася, потужність реактора поступово наростала.

Але аварійний захист вже не допоміг – ситуація вийшла з-під контролю. Пізніше сталося два вибухи з інтервалом в декілька секунд, в результаті яких реактор був повністю зруйнований. Будівля енергоблоку, покрівля машинного залу – обрушилися частково.

Виникло понад 30 вогнищ пожежі, основні з них за годину були придушені, а до 5 години ранку 26 квітня пожежу ліквідували.

Пізніше, в результаті разотравлення атомного палива зруйнованого реактора в різних частинах центрального залу 4-го блоку виникла пожежа великої інтенсивності. Для її гасіння було використано вертолітну техніку.

- Інтенсивна пожежа тривала 10 діб, сумарний викид радіоактивних матеріалів у навколишнє середовище склав близько 14 ексабеккерелей (близько 380 млн кюрі).

- Радіоактивному забрудненню піддалося більше 200 тис. кв. км, з них 70% – на території України, Білорусі та Росії.

- Було евакуйоване місто Прип'ять, а також населення 10-кілометрової зони навколо ЧАЕС. Всього протягом травня 1986 року з 188 населених пунктів у 30-кілометровій зоні відчуження навколо станції були відселені близько 116 тис. осіб (за іншими даними - близько 350 тис.).

Радіоактивне забруднення частково дісталося до інших країн. Зокрема, мова йде про Норвегію, Фінляндію та Швецію.

Точну кількість жертв аварії досі не названо. Приблизні дані – це близько 4 тисяч осіб, які загинули від радіаційного опромінення у момент аварії. За даними Greenpeace, загальна кількість загиблих від Чорнобильської катастрофи може скласти 90 тис. осіб.

https://youtu.be/5KKFA_OukFQ

       https://youtu.be/87oHEpbaxQc

 Погляд  на Чорнобильську катастрофу в цифрах

   34 років тому, 26 квітня 1986 року, сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Розповідати історію Чорнобиля в числах, 30 років потому, значить говорити про величезні цифри і такі, які ще невідомі, що є навіть більш прикрим. 

Пропонуємо статистику, яка вказує на масштаб найбільшої аварії за всю історію атомної енергетики:

Більш ніж 2 млрд євро (2,25 млрд доларів): Обсяг коштів, що витрачаються на фінансований на міжнародному рівні проект з будівництва довготривалого укриття над реактором, що вибухнув.

4,7 тисяч квадратних кілометрів: Територія навколо АЕС, від якої довелося відмовитися через сильное випромінювання і радіоактивні опади, близько половини цієї території в Україні, а решта - в Білорусі. Площа приблизно дорівнює американському штату Род-Айленд.

• 

  Аварія на ЧАЕС: Третина століття по тому

Близько 600 тисяч людей: Чорнобильські "ліквідатори", які боролися з вогнем і розчищали завали в самому зруйнованому реакторі. Всі вони піддавалися впливу підвищеного рівня радіації.

Близько 350 тис. осіб: Евакуйовані із зони вибуху в перші дні після аварії, в тому числі всі 45 тис. жителів міста Прип'ять, згодом переселених урядом. 

  30 співробітників: Співробітники АЕС, які загинули в результаті вибуху або від гострої променевої хвороби протягом кількох місяців.

9 тис. і до незлічуваних: Можлива кількість загиблих від Чорнобиля підлягає спекуляціям і суперечкам. Навіть після загибелі останньої людини, яка була жива в день вибуху, решту смертей можна віднести на рахунок Чорнобиля, оскільки радіоактивні опади потрапили в ланцюг виробництва харчової продукції. Бюро по дослідженню раку Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я припускає, що 9 тис. тисяч чоловік помре від захворювань на рак, пов'язаних з Чорнобилем, і від лейкемії, якщо смерть підуть подібним сценарієм, як і при атомних бомбардувань Хіросіми і Нагасакі. Група захисників навколишнього середовища Greenpeace стверджує, що загальна кількість загиблих від Чорнобильської катастрофи може скласти 90 тис. чоловік

2 дні: Час, поки світ нічого не знав про вибух. Тільки після того, як співробітники однієї зі шведських АЕС виявили випадання радіоактивних опадів і потім проаналізували, звідки вони могли прийти, почала утворюватися картина того, що сталося. Контрольовані радянські ЗМІ чекали майже три дні, щоб визнати, що щось пішло не так, і навіть тоді применшували його тяжкість.

 

 

 

Великодні розваги

Пропонуємо вам як чудово провести родино Великодні свята під час надзвичайного стану

                                                    zatyshok.net.ua › 

11 добрих мультиків для дітей та дорослих

                 https://zatyshok.net.ua/5528/