Вітаю Вас!!!
Я знаю: учителями не стають, ними народжуються.
Хоча, звичайно, учитель - це не тільки Божий дар, а й дуже
відповідальна та наполеглива праця і серце, віддане дітям. Я серцем
відчула, що моє покликання - учити дітей по-праведному жити, любити свою
землю, плекати в душі добро й людяність. Мені якось непомітно
передалися мамині національні світоглядні позиції, її щирі вболівання за
долю нашої рідної мови й за майбутнє України. Хіба могла я обрати іншу
професію? Щоденне спілкування з дітьми дає мені силу, радість життя,
надію на те, що і я буду чимось корисна для України. Часто почуваюся
щасливою. Коли в дитини загоряються цікавістю оченята, коли я бачу, що в
дитячій голівці народжується ідея, коли дитя з радістю поспішає вранці
до школи, - я щаслива.
Увесь час пам'ятаю, що повинна бути для учнів зразком у всьому. І тому
оволоділа комп'ютером, тому постійно тримаю руку на пульсі сучасності.
Звичайно, це нелегко. Та я постійно відчуваю підтримку й взаєморозуміння
своїх рідних. Вони хоч і не педагоги, але розуміють мої вчительські
проблеми. А це так важливо!
Немає коментарів:
Дописати коментар